Галицкий мед

В 1968 році Галицький районний комітет партії та райвиконком рекомендували всім колгоспам та радгоспам району щорічно у виробничих планах передбачати посіви спеціальних медоносних культур у сумішці з кормовими.

В 1968 році Галицький районний комітет партії та райвиконком рекомендували всім колгоспам та радгоспам району щорічно у виробничих планах передбачати посіви спеціальних медоносних культур у сумішці з кормовими.

В Івано-Франківській області майже 60 тис. га землі — це яри та балки, чагарники і пустирі, кам\'янисті і взагалі важ-кодоступні для обробітку ділянки. Ці землі через 18— 20 років зможуть стати не тільки зеленими гаями і, місцем відпочинку трудящих, але й чудовою кормовою базою для бджіл. Прості розрахунки говорять самі за себе. Якщо хоча б половину цієї «непридатної» території засадити липою, акацією, кленом та іншими медоносами, то можна утримувати ще до 44 200 бджолиних сімей і одержати 2200 т товарного меду. Тим більше, що така посадка майже ніяких додаткових витрат не потребує, оскільки в області щорічно проводяться суботники, під час яких висаджуються десятки тисяч саджанців, але часто малоцінних порід дерев.

Проте відставання бджільництва від інших галузей сільського господарства області полягає не тільки в тому, Що бідна кормова база рівнинної зони, і деякі пасіки утримуються в старих нетранспортабельних вуликах. Розв\'язання проблеми бджільництва, на наш погляд, потребує корінних змін у підході до нього з боку державних планових органів. Настав час, щоб був твердий план по меду, так само як і по зерну, м\'ясу, молоку, яйцях, шерсті тощо. Тільки при такій постановці питання господарства та їх керівники будуть змушені приділяти потрібну увагу пасіці.

Потребує зміни існуючий облік продуктивності пасіки. В методичному вказівнику по складанню виробничо-фінансових планів передбачається списання до 50% всіх витрат по бджільництву на рослинництво. І це зрозуміло, адже бджоли без рослин не можуть існувати, так само як і рослини без бджіл. Цей взаємозв\'язок визначився в процесі еволюції життя, і розірвати його можна тільки штучно, що й роблять деякі рахівники.

Сенс віднесення частини затрат пасік на рослинництво зовсім не в тому, щоб виправдати погану працю бджолярів і якось зробити рентабельнішим виробництво меду і воску. Справа в тому, що в Івано-Франківській області тільки для запилення колгоспних та радгоспних садів (не враховуючи присадибних) потрібно близько 25 тис. бджолиних сімей, а через 3—5 років площі під плодоносними садами збільшаться приблизно на 10 тис. га, а це значить, що додатково буде потрібно ще 20 тис. сімей. Це потребує великої ініціативи з боку пасічників.

Навіть у кваліфікованого й сумлінного пасічника в наших умовах нерідко виходить настільки висока собівартість меду, що він неспроможний забезпечити рентабельність пасіки. Врешті решт, йому стає однаково, будуть збитки пасіки трохи меншими чи більшими. Ось чому всім бухгалтерам необхідно дотримуватися науково обгрунтованої рекомендації по віднесенню частини витрат з пасіки на запилювані культури.

Ще й досі існує нічим не обгрунтований розрахунок виходу товарної продукції, яку розраховують не на бджолину сім\'ю, яка числилась на 1 січня кожного року, а на сім\'ї, які вийшли з зимівлі. Такий розрахунок ущемляє інтерес сумлінних бджолярів. Уявимо собі дві однакові за розміром пасіки, кожна по 100 сімей. На першій пасіці — сумлінний пасічник, а на другій — ні. За одержання по 20 кг товарного меду від бджолиної сім\'ї встановлено преміальну оплату.

 

Перша пасіка була добре підготовлена до зимівлі і вийшла з неї стопроцентною, а друга ослаблою, крім того частина сімей зимою загинула. На день весняної ревізії на першій пасіці було 100 сімей, а на другій — 80 (частина сімей була весною «об\'єднана», тому що в акті весняної ревізії, на жаль, є графа «об\'єднано»). І ось результат. За сезон на першій пасіці одержано по 19 кг товарного меду від кожної . із 100 сімей, тобто 1 т 900 кг (преміальна оплата не дозволена), а на другій — по 20 кг, тобто 1 т 600 кг, однак преміальна оплата цьому пасічнику нараховується, хоч він одержав на 300 кг меду менше. Справедливо це чи ні?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *