Мед в Карпатах

Виробництво меду в Карпатах стає важливою галуззю господарства. Особливу увагу привертає бджільництво в останні десять років. Інтенсивно розвивають цю галузь лісокомбінати трестів «Прикарпатліс», «Закарпатліс» і багато колгоспів зони Карпат.

Виробництво меду в Карпатах стає важливою галуззю господарства. Особливу увагу привертає бджільництво в останні десять років. Інтенсивно розвивають цю галузь лісокомбінати трестів «Прикарпатліс», «Закарпатліс» і багато колгоспів зони Карпат.

Рентабельність бджільництва значною мірою залежить від наявності кормової бази.

Для гірської зони основною кормовою базою є лісові вирубки, де серед багатої і різноманітної рослинності переважають іван-чай вузьколистий та малина. Медозбір залежить від вміння підібрати місце для пасіки, від віку лісосік, експозиції схилу, захищеності від вітрів тощо.

Розміщуючи пасіки в затишних місцях на молодих вирубках а.бо на лісових полянках поблизу них, як показує досвід передових господарств, можна одержати високі медозбори. Так, в Ясінянському лісокомбінаті в урочищі Площинець Довжанського лісництва в 1967 році зібрано по 18 кг товарного меду на бджолину сім\'ю (пасічник С. А. Новак). Основною кормовою базою тут є вирубки З—4-річного віку, розміщені на південних схилах.

 

У Ворохтянському лісокомбінаті в урочищі Завоели Ворохтянського лісництва в 1968 році зібрано по 17,5 кг товарного меду на бджолину сім\'ю (пасічник А. І. Тинкалюк). Кормовою базою тут служать вирубки 4—5-річного віку південних та південио-західних схилів на висоті 700—800 м над рівнем моря. В урочищі Озерне Озернянського лісництва цього ж лісокомбінату пасічники Д. Д. Дяченко та Ю. М. Грижук зібрали по 11,2 кз товарного меду на бджолину сім\'ю.

 

Пасіка розташована на вирубці 5—7-річного віку на південно-західному та північному схилах. В урочищі Ломпарівка Ворохтянського лісництва цього ж лісокомбінату на лісосіці 6—8-річного віку східного та північного схилів  зібрано по 11 кг товарного меду (пасічник М. О. Драпак).

Високий збір меду одержано в 1968 році у Великобичківському лісокомбінаті в урочищі Білий потік Діловецького ліснццтва. Валовий збір меду на бджолину сім\'ю становив 32 кг (пасічник В. В. Череміський). Основна кормова база тут — лісосіки 3—5-річного віку південних схилів на висоті 400—700 м над рівнем моря.

Іван-чай та малина, а також ожина на молодих вирубках, особливо в сприятливі роки (в тепле і вологе літо), є найкращими медоносами Карпат. Вони забезпечують 70—80% медозбору. Так, в урочищах Гнилки та Кичора Турицького лісництва Перечинського лісокомбінату, де кормовою базою були лісосіки південних схилів 3—5-річного віку, в 1964 році зібрано по 15,8 кг товарного меду на бджолосім\'ю.

 

В 1968 році тут зібрано лише по 1,8 кг товарного меду на одну сім\'ю, оскільки лісосіки постаріли, іван-чай та малина майже повністю витіснились з травостою підростаючими насадженнями. Разом з тим мали місце засуха в першій та похолодання з сильними вітрами в другій половині літа. Отже, там, де кормовою базою є молоді вирубки медозбір значно вищий.

Деякі пасічники нарікають, що іван-чай слабо медує, інші висловлюють думку, що він медує раз в три роки, тому доцільно коротко зупинитися на характеристиці деяких рис біології іван-чаю.

Іван-чай — багаторічна рослина, розмножується насінням, а також вегетативно, бруньками відновлення, які закладаються в кінці літа на кореневищі. Ранньою весною кореневі паростки йдуть в ріст і утворюють пагони, на яких розвиваються квіти.

Іван-чай росте переважно на вирубках, де разом з малиною утворює суцільні зарості. В Карпатах вони поширені в поясі лісів від 250 до 1400 м над рівнем моря. Як показали дослідження, тривалість цвітіння іван-чаю на різних висотах неоднакова.

<!--[if gte mso 9]>

Normal
0

false
false
false

RU
X-NONE
X-NONE

MicrosoftInternetExplorer4

Тривалість цвітіння іван-чаю залежно від висоти над рівнем моря

 

Висота над рівнем моря, м

Тривалість цві­тіння, днів

Початок цвітіння

Середньо­добова темпера­тура по­вітря, °С

Кінець цвітіння

Середньо­добова темпера­тура по­вітря. °С

квітки

пагону

340 800 1270

3

3—4 5—7

50 57 70

20. VI 1. VII 16. VII

17,0 15,4 11,6

5. VIII 26. VIII 25. IX

18,8 10,7 2,0

Як видно з таблиці, на висоті 340 м тривалість цвітіння пагону — 50 днів, а на висоті 1270. м — до 70 днів, тобто збільшується із зростанням висоти над рівнем моря.

Як відмічає В. Лагозін, ні один медонос не може зрівнятись з іван-чаєм своїм поширенням, тривалістю цвітіння та щедрим нектаровиділенням, яке в нього, як і в інших медоносів, залежить від кліматичних умов. У тепле і вологе літо його медування найкраще — дає до 500 кг меду з гектара. А. А. Гросгейм вказує, що в сприятливі роки ця рослина дає до 1000 кг меду з гектара. Як відмічає П. М. Береговий, теплого і погожого дня одна бджолосім\'я може зібрати на плантації іван-чаю до 12 кг меду. Однак в холодні дощові та вітряні дні іван-чай слабо медує.

Як відомо, основна маса нектару утворюється з крохмалю. Для того щоб з\'ясувати причину слабого медування іван-чаю, ми вивчали вміст крохмалю в різних органах квітки (в зав\'язі, в насінних зачатках і в пилку), залежно від висоти над рівнем моря. Брався до уваги вік рослини, експозиція схилу, а також те, в якому ярусі — нижньому, середньому чи верхньому — розташоване суцвіття.

Аналізи показали, що на старих вирубках у затінених місцях, на північних схилах, на бідних глеюватих грунтах в квітках верхнього ярусу китиці крохмалю не виявлено зовсім або лише його сліди. На молодих вирубках у теплі дні наявність крохмалю в зав\'язі і насінних зачатках була найбільшою, і гідроліз його на прості цукри проходив інтенсивно. Лише в кінці цвітіння у верхівкових квітках його виявлено значно менше або й зовсім не було. Це, очевидно, пояснюється тим, що в кінці цвітіння весь крохмаль і всі інші поживні речовини йдуть на розвиток плодів і насіння в нижніх ярусах китиці.

За даними наших аналізів та досліджень, найкраще цвітіння та утворення крохмалю в іван-чаю спостерігається на молодих вирубках у нижньому та середньому ярусах суцвіття на висоті 500—1000 м над рівнем моря, а в затишних улоговинах і вище — до 1200 м.

Досвід передових господарств теж показує, що найкращий медозбір з іван-чаю буває на молодих вирубках південних та південно-західних схилів на висоті 500—1100 м над рівнем моря. Очевидно, тут найбільш оптимальні грун-тово-кліматичні умови для його росту й розвитку.

Не менш важливими медоносами є малина, а також ожина. Малина розмножується насінням і кореневими паростками. Тривалість її цвітіння, як і іван-чаю, залежить від місцезростання (висоти над рівнем моря). На висоті 300—400 м над рівнем моря малина починає цвісти 25—29 травня. Триває цвітіння 22 дні. На висоті 1200 м над рівнем моря починається цвітіння 8— 12 червня і триває 35—38 днів.

Приуроченість малини\' до вирубок обумовлює її недовготривалий період медування (4—б років). Найінтенсивніше медування спостерігається на 3—8-річних лісосіках. її медування більш стабільне, хоч в окремі роки вона поступається іван-чаю за нектаровиділен-ням. Вона виручає пасіки у дощовий період, даючи основну масу медозбору. Проте в холодні і вітряні дні та під час суховіїв, як і всякий медонос, вона реагує зниженням нектаровиділення.

Ці важливі медоносні рослини лісосік, доповнюючи одна одну, забезпечують до 80% медозбору. Решта 20% припадає на інші медоносні рослини. Тому знання їх біологічних особливостей та характеру цвітіння на різних висотах допоможе практикам ефективніше добиватися високих і сталих медозборів.

Розвиток бджільництва вже тепер вимагає зміцнення кормової бази. Кращі медоноси можна і штучно вирощувати. Для цього потрібно розкорчовувати малопродуктивні лісові поляни, толоки в найбільш вигідних з кліматичної точки зору місцях і засівати насінням іван-чаю та малини. Культивування малини відоме вже давно. На другий рік після висіву обидва медоноси зацвітають.

Перші спроби культивування іван-чаю на ділянках гірської біобази Ужгородського університету дали позитивні результати. Агрозаходи позитивно впливають на ріст, розвиток та цвітіння іван-чаю, посилюють медування його протягом тривалішого періоду, ніж у дикому стані. Значно поліпшується якість насіння. Найкраще росте іван-чай в сівозміні після картоплі. Штучно створені посіви іван-чаю протягом 8—10 років забезпечуватимуть сталі медозбори.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *