Масовий відбір

Масовий відбір. На товарних пасіках передові бджолярі користуються, як правило, однією з форм племінної роботи, а саме: масовим відбором — цією найбільш простою і найбільш поширеною в бджільництві формою племінної роботи.

Масовий відбір. На товарних пасіках передові бджолярі користуються, як правило, однією з форм племінної роботи, а саме: масовим відбором — цією найбільш простою і найбільш поширеною в бджільництві формою племінної роботи.

 

Сім\'ї з року в рік оцінюються за комплексом їх основних господарсько корисних ознак. При цьому кращих використовують для розмноження, а гірші — вибраковують.

Відбір провадять за такими ознаками:

а)    медопродуктивність;

б)    воскопродуктивність;

в)    зимостійкість;

г)    здоров\'я бджолиних сімей;

д)    роїстість;

е)    пристосованість до типових для даної місцевості умов медозбору;

є) сила сімей і плодючість маток.

Медопродуктивність оцінюється за валовим виходом меду. При цьому враховується мед, залишений сім\'ї на зиму і відібраний від неї. Для обліку меду існує кілька способів. Найбільш простий і найменш точний полягає у визначенні «на око», а в стандартній рамці розміром 435X300 мм, запечатаній з обох боків повністю, буде до 4 кг меду.
Можна також зважувати кожну рамку динамометром і вираховувати від загальної ваги вагу пустої стільникової рамки (500 е). Можна на великій вазі зважувати всі рамки до і після відкачування меду.

Під воскопродуктивністю треба розуміти кількість всього воску, виділеного бджолиною сім\'єю за сезон. Практично визначають кількість стільникових рамок, відбудованих на штучній вощині за сезон. .

Зимостійкість оцінюється за такими ознаками, як кількість корму, використаного сім\'єю за зиму на одну вуличку бджіл, послаблення сили сім\'ї з осені до весни, тобто кількість підмору або різниця у вуличках восени і весною, ступінь опоношеності сім\'ї. Даними для оцінки зимостійкості, як правило, служать результати осінньої і весняної ревізій пасіки.

Щоб встановити витрату корму за зиму, треба з допомогою пружинної ваги або «на око» визначити запаси меду восени після припинення вирощування розплоду, навесні — одразу після першого огляду. Різниця становитиме кількість витраченого за зиму корму. Щоб можна було порівнювати різні за силою сім\'ї, визначають витрату корму за зиму на одну вуличку зимуючих бджіл.

Здоров\'я бджолиних сімей оцінюють шляхом періодичних оглядів гнізд, розплоду й дорослих бджіл. При підозрі на захворювання зразки відправляють на аналіз у ветбаклабо-раторію. Хворі і підозрілі на захворювання бджолині сім\'ї не можуть використовуватись для розмноження, навіть при високій їх продуктивності.

Силу бджолиних сімей у вуличках на товарних пасіках і плодючість маток (по кількості розплоду) передові пасічники визначають тричі протягом сезону: під час весняної ревізії, перед початком головного взятку і під час осінньої ревізії.

Дуже важливою господарсько корисною ознакою бджолиних сімей є пристосованість їх до типових для даної місцевості умов медозбору. Щоб це було зрозуміліше, розглянемо такий приклад. На пасіці дві сім\'ї-рекордистки зібрали по 60 кг меду за сезон. Здавалося б, вони рівноцінні як матеріал для племінної роботи. Але одна з сімей зібрала 45 кг меду з різнотрав\'я і 15 кг з гречки, а друга — 20 кг з різнотрав\'я і 40 кг з гречки.

 

Отже, господарсько корисні ознаки першої забезпечують нам ефективне використання медозбору з різнотрав\'я, а другої — з гречки. Таким чином, якщо в даній місцевості кожний рік буває стійкий взяток з різнотрав\'я, а з гречки не завжди, для племінної роботи цінність першої сім\'ї значно вища, ніж другої. Коли ж у даній місцевості взяток з гречки буває постійним, а з різнотрав\'я — випадковим, більш цінною буде друга сім\'я.

В кінці сезону, після оцінки ознак бджолині сім\'ї розбивають на групи. В першу групу виділяють не менше 10—12 сімей, найкращих за продуктивністю, зимостійкістю, розвитком й іншими ознаками. В другу групу виділяють сім\'ї, середні за своїми господарсько корисними ознаками, а також високопродуктивні, але не чистопородні. В третсім\'ї-рекордистки зібрали по 60 кг меду за сезон. Здавалося б, вони рівноцінні як матеріал для племінної роботи.

 

Але одна з сімей зібрала 45 кг меду з різнотрав\'я і 15 кг з гречки, а друга — 20 кг з різнотрав\'я і 40 кг з гречки. Отже, господарсько корисні ознаки першої забезпечують нам ефективне використання медозбору з різнотрав\'я, а другої — з гречки. Таким чином, якщо в даній місцевості кожний рік буває стійкий взяток з різнотрав\'я, а з гречки не завжди, для племінної роботи цінність першої сім\'ї значно вища, ніж другої. Коли ж у даній місцевості взяток з гречки буває постійним, а з різнотрав\'я — випадковим, більш цінною буде друга сім\'я.

В кінці сезону, після оцінки ознак бджолині сім\'ї розбивають на групи. В першу групу виділяють не менше 10—12 сімей, найкращих за продуктивністю, зимостійкістю, розвитком й іншими ознаками. В другу групу виділяють сім\'ї, середні за своїми господарсько корисними ознаками, а також високопродуктивні, але не чистопородні. В третю групу (10—15%) виділяють низько-ю групу (10—15%) виділяють низько-продуктивні сім\'ї, які підлягають вибракуванню.

В першій групі виділяють батьківські та материнські сім\'ї, з яких виводять маток для заміни останніх у сім\'ях другої групи.

Виведення маток. При виведенні маток для власних потреб на товарних пасіках можна користуватись простими способами штучного виведення маток.

Якість маток залежить від того, в яких умовах вони виведені. Для одержання повноцінних плодючих маток їх виводять у хорошу погоду при наявності взятку. Навесні до виведення маток треба приступати, коли встановиться тепла погода і зацвітуть медоноси.

Крім того, перед тим як приступити до виведення маток, необхідно потурбуватись про виведення трутнів для запліднення маток. Розвиток трутня в комірці і потім до статевої зрілості проходить 34 дні, а на розвиток матки до її статевої зрілості треба 20 днів. Отже, виведення маток можна розпочинати не раніше 14 днів після появи трутневих яєчок.

Для прискорення виведення трутнів у відібрані високопродуктивні батьківські сім\'ї в центр гнізда ставлять по одній рамці з трутневими комірками і сильно скорочують гніздо. На ніч щовечора таким сім\'ям дають підгодівлю. Щоб забезпечити спарювання маток, на пасіці треба мати не менше 5 батьківських сімей.

При виведенні незначної кількості маток користуються найпростішим способом. У виділеній на плем\'я високопродуктивній сім\'ї тимчасово відбирають матку і весь відкритий розплід, лишивши один стільник з яйцями і молодими личинками. Стільник зигзагоподібно підрізають, щоб внизу лишились молоді личинки, і бджоли на них закладають маточники. Через 8—9 днів після цього маточники вирізають і роздають у сім\'ї, які не мають маток, або в нуклеуси для запліднення.

При виведенні більшої кількості маток на товарних пасіках можна розрізати стільник з молодими личинками на велику кількість комірок, які приклеюють до прививочної рамки на фанерні клинці.

Можна переносити личинок у штучні мисочки, але цей спосіб складніший.

Для виховання личинок підбирають здорову сильну сім\'ю, з не менше 8—10 повних вуличок бджіл. У сім\'ї-виховательці відбирають матку і увесь відкритий розплід і через 12—14 годин після цього дають їй на виховання личинки для вирощування маток.

Виводити маток можна також у сім\'ї-виховательці при наявності відкритого розплоду, але в цьому випадку давати рамку з личинками, підготовленими для маточного виховання, треба через 5—6 годин.

Але головним у підготовці сім\'ї-виховательки є те, щоб вона була дуже стиснена, мала не менше 8—10 кг меду і дві рамки перги. Для виховання маток краще вибирати сім\'ї, що вже заклали ройові мисочки. В таких сім\'ях прийом личинок на виховання буває значно кращий.

Майбутню сім\'ю-виховательку починають годувати за 5—7 днів до передачі їй личинок на виховання, даючи кожного дня по 0,5 л густого цукрового сиропу. Сироп слід давати до запечатання маточників.

Через 9 днів після передачі личинок на виховання маточники забирають для розсаджування їх у нуклеуси, які готують ранком в день відбирання маточників.

Нуклеус — це маленька сімейка, де матка досягає статевої зрілості і починає відкладати яєчка. Нуклеусів готують на кілька штук менше, ніж є маточників.

На матковивідних бджолорозплідниках використовують нуклеуси на зменшену рамку. Розміри їх різноманітні: на 7г, 7з, 74, 7б» 7іг і т. д. стандартної рамки. Такі нуклеуси цінні тим, що для заселення потребують дуже мало бджіл.

На товарних пасіках найкраще формувати нуклеуси на таку гніздову рамку, яка поширена в господарстві (звичайно, при виведенні незначної кількості маток). Такі нуклеуси легко формувати й ліквідувати, їх дуже легко перетворити в звичайні сім\'ї і, навпаки, розділити сім\'ї на нуклеуси. Бджоли в таких нуклеусах не злітають. Таких нуклеусів має бути по кілька штук в одному вулику — з льотками в різні боки. В цих нуклеусах можна лишати на зиму запасні матки.

На другий день після формування нуклеусів перевіряють їх силу і слабі підсилюють, а через 1—2 дні починають виходити матки. Іноді бувають матки недорозвинені, їх знищують і дають у нуклеус запасні неплідні в кліточці. Через 10—12 днів перевіряють маток на плідність, дають можливість частково засіяти стільники і відбирають, а в нуклеус дають новий маточник.

Відібрану плідну матку підсаджують у сім\'ю другої групи. Таким чином, поступово в усіх сім\'ях пасіки можна замінити матки племінними, виведеними від найкращих сімей.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *