Розрахунок одержання товарного меду на сім\’ю бджіл

Розрахунок одержання товарного меду на сім\'ю бджіл, що перезимували, а не на ту, яка пішла на зимівлю, а також наявність в акті ревізії пункту «об\'єднано» є лазівкою не тільки для недбайливих бджолярів, але й для деяких горе-керівників бджільництва, які завищують показники приросту.

Розрахунок одержання товарного меду на сім\'ю бджіл, що перезимували, а не на ту, яка пішла на зимівлю, а також наявність в акті ревізії пункту «об\'єднано» є лазівкою не тільки для недбайливих бджолярів, але й для деяких горе-керівників бджільництва, які завищують показники приросту.

Немалу роль у розвитку бджільництва відіграє організація оплати праці бджолярів, яка повинна базуватися на кількості та якості праці, затраченої на одержання товарної продукції.

Велику увагу цьому питанню приділяють керівники колгоспів Галицького району. В 1965 році по району нараховувалось всього 1272 бджолиних сім\'ї, від яких одержано 3,7 т товарного меду, а річний приріст становив 3 сім\'ї; в 1966 році кількість бджолиних сімей збільшилась на 20, а в 1967 році — на 200 і одержано відповідно 5,3 і 8,4 т товарного меду.

Заробітну плату бджолярам Галицького району нараховують за догляд кожних 10 бджолиних сімей, включаючи поточний ремонт інвентаря, будівель, огорожі, фарбування вуликів тощо з такого розрахунку:

до 21 бджолиної сім\'ї —    по 8—9—10    крб.

від    21 до 41    „    —    по 7—8— 9    „

від    41 до 61    „    —    по 6—7— 8    „

від    61 до 81    „    —    по 5—6— 7    „

від    81 до 101    ,,    —    по 4—5— 6    „

від    101 до 121    „    —    по 5—6— 7    „

від    121 і більше    „    —    по 6—7.— 8    „

Слабі бджолині сім\'ї: восени — 5 і менше вуличок в перерахунку на стандартну рамку, весною — 4 і менше, а також неповні десять (до 6 бджолиних сімей) в розрахунок не беруться, від б і більше рахуються за повні 10.

Встановлюється норма оплати (мінімальна, середня або максимальна) на основі індивідуального огляду бджолиних сімей при ревізії пасіки. При цьому береться до уваги середня сила всіх бджолиних сімей: 7—8—9 вуличок — восени; 6—7—8 вуличок — весною.

Кількість оплачуваних «десяток» встановлюється два рази на рік (1 жовтня та 1 квітня) в суворій відповідності з актами ревізії. Якщо порівняно з початком попереднього періоду їх кількість зменшилась з вини пасічника (загинуло від голоду або ослабли від недоброякісної годівлі, знищені гризунами тощо), то провадиться перерахунок із стягненням переплати за все півріччя попереднього періоду. Стягнена сума використовується для відновлення загиблих сімей або зміцнення ослаблих.

Оплату за вироблену продукцію нараховують з розрахунку:

за 1 кг товарного меду    — 50 коп.

за 1 кг топленого воску    -    — 1 крб. 50 коп.

за 1 кг прополісу    — 1 крб. 50 коп.

за приріст 1 бджолиної сім\'ї    — 3 крб.

за 1 запасну матку, що перезимувала,    — 1 крб.

Сезонному робітникові (помічнику бджоляра) нараховується 75% основної зарплати пасічника.

Крім того, залежно від розмірів пасіки та кількості одержаного на бджолину сім\'ю меду, встановлена преміальна оплата від 25 до 150 крб. тим пасічникам, які одержали по 15, 18 і 20 кг товарного меду на сім\'ю, яка пішла на зимівлю.

Великий вплив на підвищення продуктивності пасік має система вулика, в якому утримуються бджоли.

 

Звичайно, не можна твердити, що 7—9 кг товарного меду неможливо одержати від сім\'ї, яка утримується у вулику застарілої системи «Слов\'яни» (в Івано-Франківській області є пасіки, які. стопроцентно утримуються у вуликах цієї системи, а в Рогатинському районі приблизно половина бджолиних сімей), проте результати говорять не в їх користь. У перспективі, безумовно, такі вулики необхідно ліквідувати.

Нарешті, необхідно зупинитися і на такому факті. В області 30—40% бджолиних сімей утримуються по дві в одному вулику. Це, звичайно, утруднює роботу з бджолами, сковує ініціативу бджоляра по застосуванню нових методів догляду, а саме: утруднює, а то й робить  цілком неможливим використання маток-помічниць, перестановку вуликів з метою обміну в сім\'ях льотними бджолами, застосування разового розширення гнізд тощо. Слід домогтися, щоб на колгоспних та радгоспних пасіках число вуликів не тільки відповідало числу бджолиних сімей, але й перевищувало їх не менше ніж на 10—15%.

Бджільництво, як жодна інша галузь, відчуває гостру нестачу в кваліфікованих кадрах/ Специфіка праці в бджільництві зобов\'язує керівників бережливо ставитися до бджолярських кадрів, і особливо до тих, які цього заслуговують, і навпаки, в бджільництві не повинно бути місця людям недобросовісним і випадковим. Думаючи про розвиток бджільництва, ми не можемо забувати слова нашого співвітчизника П. І. Прокоповича: «Визначивши себе бджільництву, я віддав оному все життя, всю мисленність, всю пильність».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *