Річний цикл життя бджолиної сім\’ї

Річний цикл життя бджолиної сім\'ї можна поділити на такі основні періоди: весняний розвиток, розмноження, або роїння, медозбір, підготовка до зимівлі, зимівля.

В практиці бувають відхилення. Іноді період медозбору збігається з періодом розмноження. Це буває в місцях з раннім взятком.

Річний цикл життя бджолиної сім\'ї можна поділити на такі основні періоди: весняний розвиток, розмноження, або роїння, медозбір, підготовка до зимівлі, зимівля.

В практиці бувають відхилення. Іноді період медозбору збігається з періодом розмноження. Це буває в місцях з раннім взятком.

Період весняного розвитку сім\'ї починається з того моменту, коли матка починає яйцекладку. В Закарпатській області цей період здебільшого починається з 15 лютого — половини березня.

Під час зимового спокою бджоли підтримують порівняно невисоку температуру. Навесні ж, коли з\'являється розплід, для його виховання потрібна вже температура 34—35°С. У цей час бджоли споживають більше корму, що призводить до швидкого переповнення їх кишечника. Тому, коли повітря надворі прогрівається, бджоли вилітають з вулика і очищаються.

На Закарпатті такий обліт буває приблизно на початку березня. Іноді бджоли роблять очисний обліт уже в лютому. З першим обльотом для бджіл настає період посилених робіт, який триває до осені. Після першого обльоту пасічник колгоспу ім. Чапаева Мукачівського району Ю. В. Шкріба швидко оглядає всі бджолині сім\'ї з тим, щоб з\'ясувати загальний стан сімей. Він допомагає сім\'ям, що вийшли з зимівлі ослабленими, робить все для того, щоб вони протягом весняного періоду інтенсивно розвивались. З цією метою вже при першому огляді встановлює силу бджолиних сімей, чи є в сім\'ї матка і розплід, наявність кормових запасів; особливо ретельно стежить, щоб не було хворих бджіл.

При першому огляді вулики очищаються від мертвих бджіл та сміття.

Бджолиним сім\'ям, які мають недостатні запаси корму, Ю. В. Шкріба зразу ж підставляє рамки з печатним медом, а також підгодовує їх цукровим сиропом — на 1 частину цукру додається 1 частина води. Сироп дається сім\'ям у годівницях увечері, щоб не викликати крадіжок. В безматочні сім\'ї негайно підсаджуються плідні матки, які з осені зберігаються в нуклеусах. Для підтримання тепла в сім\'ях вулики старанно утеплюються матами.

З потеплінням, коли збільшується взяток нектару та пилку, матка починає посилено відкладати яєчка. Вихід молодих бджіл з лишком покриває щоденну втрату. Сім\'ї з кожним днем розростаються. Вже в другій половині квітня у бджолиних сім\'ях на пасіці колгоспу ім. Чапаева, як правило, є багато розплоду та молодих бджіл.

З часом в сім\'ї створюються умови, коли матка далі відкладати яєчка не може: в сім\'ї скупчується велика кількість молодих бджіл, порушуються звичайні вікові співвідношення, з\'являється багато незайнятих роботою бджіл. Починає проявлятись ройовий інстинкт. В наших умовах бджоли починають роїтися з травня. Готуючись до роїння, вони будують трутневі стільники, виводять трутнів, будують мисочки і закладають маточники — від 5 до 15.

Іноді, коли похолодає або припиниться взяток, бджоли самі розгризають маточник — і ройовий стан спадає. Але _ за сприятливих умов сім\'я починає відпускати рої. Слід мати на увазі, що рой-ливість карпатських бджіл дуже низька. Вони дають один або два рої за сезон, а коли вчасно вжити заходів, зовсім не рояться.

З настанням доброго взятку починається період медозбору. Цей період надзвичайно важливий для пасічника, тому що в цей час вирішується найголовніше завдання — одержання товарного меду. Отже, пасічник у цей період пильно стежить, щоб не створились сприятливі для роїння умови. В сім\'ї, що готується до роїння, починаючи від закладання маточників, дуже знижується робоча енергія: бджоли мляво будують стільники, рідше вилітають за взятком.

 

Якщо роїння збігається з періодом медозбору, то в цей час бджоли недостатньо використовують запаси нектару, в результаті пасіка дає мало товарного меду, а нові рої часто не забезпечують навіть себе на зиму. В цей час передові пасічники стежать за сім\'ями і періодично відбирають від сильних сімей бджіл і розплід, на основі чого формують відводки. При своєчасному проведенні цієї роботи в сім\'ях не скупчуються бджоли, не завантажені вихованням розплоду, а отже, й не буває потягу до роїння. В цей час пасічник розширює гнізда у вуликах, завантажує бджіл роботою по відбудові стільників, посилює вентиляцію вуликів у спеку.

Для збільшення медопродуктивності пасічники колгоспу ім. Чапаєва Ю. В. Шкріба, М. М. Біндас, Ю. Ю. Курта щороку практикують кочівлю бджолиних сімей до місць медозбору, сприяючи таким чином запиленню ентомофільних сільськогосподарських культур. З весни до осені кочують пасічники з бджолами то на лісові галявини, то на луки.

Весною, коли поблизу с. Зняцева немає взятку, пасічники вивозять бджіл у ліс, де в цей час на галявинах і в заплавах річки Латориці та її притоки Стари цвіте багато медоносних рослин, а дерева й чагарники дають багато пилку. Під час цвітіння плодових дерев та білої акації пасіки перевозять до Мукачева або в акацієвий ліс поблизу с. Макарова Мукачівського району.

Велика різноманітність природних умов Закарпаття дає можливість використовувати кілька взятків за сезон з одного й того ж медоноса. Адже медоноси в різних місцевостях області зацвітають неодночасно. Наприклад, біла, акація в Іршавському районі зацвітає на тиждень-два пізніше, ніж на Мукачівщині, тому при кочовому пасічництві можна одержувати два взятки з однакових медоносів. На початку літа зіляцівські пасічники кочують у Свалявський, Воловецький чи Іршавський райони, де є багато лісових зрубів. Бувають випадки, коли за сприятливих умов з іван-чаю та малини бджолина сім\'я приносить від 20 до 50 кг меду.

Пасічники часто вивозять бджолосім\'ї для запилення сільськогосподарських культур, таких як соняшник, люцерна, конюшина, а також плодових дерев — черешні, яблуні тощо. Адже користь, яку дають бджоли при запиленні, в кілька разів вища, ніж прямі доходи від пасіки. Кочове пасічництво має дуже велике значення і його доцільно впроваджувати в колгоспах та радгоспах області.

Коли медозбір закінчиться, бджоли починають все менше вилітати. Ранком вони ще знаходять де-не-де краплини нектару на пізніх квітах.

Відсутність взятку відбивається на ставленні бджіл до трутнів. У нормальних сім\'ях трутнів починають виганяти. Матка з кожним днем все менше відкладає яєчок, бджоли перестають будувати стільники і поступово готуються до зимівлі. Цей період і називається підготовчим. Готування бджіл до зимівлі — одна з найвідповідальніших робіт у бджільництві. Від того, наскільки правильно визначить пасічник потребу бджолиних сімей в кормі на зиму, як їх розмістить, як сформує гніздо, залежатиме зимівля й стан пасіки наступної весни,

Готуючи бджіл до зими, Ю. В. Шкріба забезпечуе бджолині сім\'ї хорошими матками та доброякісним запасом корму у вуликах. Особливу увагу приділяє таким заходам, як нарощування молодих бджіл в осінній період, ремонт та утеплення вуликів. Зразу ж після закінчення літнього взятку детально оглядає бджолині сім\'ї, перевіряє наявність у них маток, визначає кількість та якість кормових запасів, звужує гнізда у вуликах. Всі зайві стільники виймає. Після цього звужує і льотки, відповідно до сили сім\'ї і залежно від погоди.

Велику увагу приділяє Ю. В. Шкріба боротьбі з такими поширеними на Закарпатті хворобами бджіл, як європейський гнилець, нозематоз. Щоб запобігти цим захворюванням, своєчасно скорочує гнізда, додержується санітарії, додає до корму антибіотики з осені і весною.

Коли матка припиняє яйцекладку і вийдуть останні молоді бджоли, в сім\'ї настає період спокою. Вже всі рослини відцвітають, і бджоли менше літають, лише зрідка в теплі дні роблять останні обльоти. З похолоданням вони збираються в клубок, і життєві процеси у них уповільнюються. Починається період зимового спокою. У низинних районах цей період коротший, ніж у гірських.

Раніше на цей період в колгоспі ім. Чапаева бджіл розміщували в пристосованих приміщеннях. Сирість у вуликах, пліснява на сотах, скисання меду і перги, пронос бджіл, великий відмор — все це заставило пасічників замислитись над тим, як краще перезимувати бджіл. Зимівники не виправдали себе. З 1952 року більшість пасічників колгоспу практикують зимівлю бджіл на волі. Досвід переконав, що місцева бджола в умовах Закарпаття на волі зимує значно краще, ніж у зимівнику. Природа створила бджолу жити на волі. Для чого ж людині ховати її на зиму в приміщення, часто непристосовані й сирі?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *