силосування пилку

силосування пилку

Для життєдіяльності бджіл самого меду не досить. Потрібна й перга.

силосування пилку

Для життєдіяльності бджіл самого меду не досить. Потрібна й перга.

Пора найбільшого надходження перги — це весна, літо. Бджоли літають на квітки, збирають пилок, змочують його нектаром і слиною, вкладають у кошички на задніх ніжках. Зібраний бджолами пилок ми ще називаємо обніжкою. У вулику бджоли складають його в комірки стільника. Утрамбовують і заливають медом. Ферменти меду, діючи на пилок, викликають складні хімічні реакції, зокрема молочнокисле бродіння. В результаті пилок перетворюється на пергу.

Хімічний склад перги не такий, як пилку. В ній менше білків, натомість збільшується вміст цукру та молочної кислоти.

Пилок-перга завжди потрібні бджолам. Коли нема пилку, бджоли-го-дувальниці не можуть годувати розплоду, вони не виділяють воску, а матки не відкладають яєчок.

За рік бджолосім\'я витрачає 20~30 кг пилку. Отож пасічник має подбати не тільки про медоносні рослини, але й про ті, що дають пилок. Як правило, у комахоза-пилюючих рослин пилку багато, однак не в усіх. Рано навесні дає багато пилку ліщина, верба, вільха, кульбаба.

Влітку чимало пилку бджоли беруть з дикого винограду. Він морозостійкий і невибагливий до умов росту. Певно, кожен пасічник звернув увагу на те, що коли цвіте дикий виноград, на ньому найбільше бджіл.

Створений влітку запас перги пасічник зберігає так, як і мед, призначений для годівлі бджіл.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *